Дослід з приєдннання у коло амперметра — для визначення сили струму та вольтметра — для визначення різниці потенціалів на контактах елемента кола.
Досліджуємо, що сила струму у колі залежить від прикладеної напруги та опору цього кола, який також залежить від опору елементів кола та способу їхнього підключення.
Досліджуємо закон Ома для ділянки кола за умови сталого опору та переконуємось, що сила струму у цьому колі прямо пропорційна прикладеній напрузі.
Досліджуємо закон Ома для ділянки кола за умови різного опору та переконуємось, що сила струму у цьому колі прямо пропорційна прикладеній напрузі та обернено пропорційна опору.
Дослід для підтвердження існування провідників, наприклад, звичайна лампа розжарювання, для якої закон Ома не виконується у дослідженому діапазоні напруг.
З’ясовуємо, як із закону Ома можна визначити опір ділянки кола, використовуючи амперметр та вольтметр.
З’ясовуємо, як із закону Ома можна визначити опір ділянки кола, зокрема представленої високоомним ніхромовим провідником, використовуючи амперметр та вольтметр.
Досліджуємо, що опір провідника залежить від таких характеристик: матеріалу, з якого він виготовлений, довжини провідника та площі поперечного перерізу, а також вчимося розраховувати питомий опір матеріалу на прикладі ніхрому та канталу.
Переконуємось у тому, що опір резистора під час його нагрівання дещо збільшується, а опір термістора навпаки — суттєво зменшується.
Переконуємося у тому, що джерело живлення має два різні полюси, електрони можуть рухатись лише від негативного до позитивного полюса, а за напрямок струму прийнято протилежний вектор — від “+” до “-”. У той самий час світлодіод пропускає струм лише в одному напрямку, що дозволяє перевіряти полярність джерела живлення.
Досліджуємо, що джерело живлення має два різні полюси й електрони можуть рухатись лише від негативного до позитивного полюса, а за напрямок струму прийнято протилежний вектор - від “+” до “-”. Водночас світлодіоди пропускають струм лише в одному напрямку, що дозволяє показати відмінність між полюсами джерела живлення.
З’ясовуємо, що існують речовини-електроліти, які проводять струм у водному розчині, та речовини-неелектроліти, які не проводять струму.
Переконуємось, що під час проходження струму через розчин електроліту на електродах відбуваються процеси окиснення аніонів та відновлення катіонів.
Переконуємось, що для системи “розчин купрум(ІІ) сульфату та мідні електроди” при невеликих силі струму та напрузі закон Ома виконується, а для системи “розчин купрум(ІІ) сульфату та графітові електроди” — ні.
Виготовляємо простий гальванічний елемент з розчину лимонної кислоти та двох електродів: мідного та цинкового, а також визначаємо його ЕРС і внутрішній опір.
Перевіряємо закони послідовного з’єднання провідників та переконуємось, що вони виконуються.
Переконуємось, що при послідовному з’єднанні батарейок напруга у колі дорівнюватиме сумі їхніх напруг, а при паралельному з’єднанні — напрузі одного елемента живлення.
Якщо однакові споживачі електроенергії з’єднати послідовно, напруга на кожному з них буде дорівнювати напрузі джерела живлення, поділеному на кількість споживачів, а якщо їх з’єднати паралельно — напруга на кожному споживачі буде дорівнювати напрузі джерела живлення.
Досліджуємо, що перший закон Кірхгофа виконується — сума додатних струмів, які надходять до розгалуження, дорівнює сумі від'ємних струмів, які спрямовані від розгалуження.
Переконуємось, що у нашому колі, яке включає два джерела живлення, три резистори та одне розгалуження, виконується другий закон Кірхгофа (у межах похибки).
Досліджуємо паралельний коливальний контур, який складається із паралельно з’єднаних котушки індуктивності та конденсатора. Також ми досліджуємо амплітудно-частотну характеристику цього контуру.
Досліджуємо послідовний коливальний контур, який складається із послідовно з’єднаних котушки індуктивності та конденсатора. Також ми досліджуємо амплітудно-частотну характеристику цього контуру.
Вивчаємо принцип дії трансформатора, який працює на основі явища електромагнітної індукції та ефективність якого залежить від наявності у середині його обмоток феритового осердя.