Чи варто боятися помилок? Очевидно, що під час навчання виникає чимало ситуацій, коли припускаєшся помилки. Як інакше навчитися? Та й у житті відбувається чимало такого, що далеке від ідеальних рішень. У 3D-сцені “Відомі інженерні помилки” йдеться саме про такі випадки.
Пізанська вежа (Піза)
В італійському містечку Піза на Соборній площі (Piazza del Duomo) стоїть найвідоміша похилена вежа, яку почали будувати ще у 1173 році за планами Бонанно Пізано. Через п’ять років після початку будівництва роботи довелося призупинити. Після зведення третього поверху одна сторона будівлі почала хилитися. Імовірно, під час проєктування вежі належним чином не був оцінений склад ґрунту, який містив глину, пісок і мул, тому не міг витримати ваги будівлі. Будівельні роботи призупинити майже на століття та відновили в 1272 р., однак будівля продовжувала нахилятися. Крім того, через черговий збройний конфлікт будівельні роботи знову на тривалий час припинили.
Лише в другій половині 14 століття вежу добудували та встановили на ній дзвони. Через 800 років після початку будівництва вежа нахилилася на кут понад 5 градусів, у 1990 році будівля нахилилася від вертикалі більш ніж на 4 метри. Тоді вежу вирішили закрити й стабілізувати. Так розпочався тривалий період реставрації. За 11 років її укріпили сталевими тросами, з-під її верхньої частини витягнули близько 40 м³ ґрунту, зняли дзвони, щоб зменшити навантаження на конструкцію. Таким чином нахил вежі вдалося стабілізувати на рівні 3,99 градуса і запобігти подальшому нахилу. За оцінками експертів, будівля має залишитися у цьому положенні на наступні 200–300 років.
Цікаво, що пухка структура ґрунту, через яку стався нахил вежі, за словами дослідників, рятувала вежу щонайменше чотири рази. Так, пухкий ґрунт і висота вежі призвели до такої вібраційної стійкості, що вежа змогла протистояти навіть сильним землетрусам.
Відомості про інші помилки інженерів знайдете у публікації "3D-сцена “Відомі інженерні помилки”.