Рух сонячних променів на головних широтах Землі

Рух сонячних променів на головних широтах Землі

Очевидний рух Сонця обумовлений обертанням Землі навколо своєї осі.

Географія

Ключові слова

Сонце, Земля, обертання, вісь обертання, Тропік Рака, Тропік Козерога, Екватор, Північне полярне коло, Антарктичне коло, horizont, zenit, екліптика, небесна сфера, зимове сонцестояння, літнє сонцестояння, рівнодення, сонцестояння, кульмінація, весна, літо, осінь, зима, сезон, серцево-судинна система, рік, календар, місяць, місяці, кут падіння, сонячне світло, тривалість сонячного сяйва, зміна сезонів, фізична географія, Астрономія, Географія

Пов'язані об'єкти

Запитання

Сцени

Співвідношення небесної сфери та Землі

  • екліптика - Площина Земної орбіти навколо Сонця.
  • небесний екватор - Проекція земного екватора на небесну сферу.
  • Північний небесний полюс - Північна точка перетину осі Землі з небесною сферою.
  • зеніт - Уявна точка на небесній сфері, розташована вертикально над головою спостерігача.
  • горизонт - Перетин небесної сфери на площині, яка дотична до Землі.
  • 23,5°
  • сонячна радіація

Небесні тіла, що знаходяться над нами, серед них і Сонце, здійснюють видимий добовий рух. Це явище пояснюється тим, що Земля обертається навколо своєї осі в напрямку з заходу на схід. В результаті, спостерігач на Землі бачить Сонце, яке ніби рухається у зворотному напрямку - зі сходу на захід. Сонце описує уявне замкнене коло по небесній сфері, тобто по небосхилу, який здається нам куполом.

Для орієнтування по небесній сфері необхідно знати, що означає слово "горизонт". У розмовній мові ним позначають кордон неба з земною поверхнею, тобто перетин небесної сфери площиною, дотичною до поверхні Землі.

Напрямок вгору, перпендикулярний до цієї площини, або ж точка на небі безпосередньо над головою спостерігача називається зенітом. Якщо вісь обертання Землі паралельно перенести до місця спостерігача, то точки перетину її з небесною сферою позначать Північний і Південний полюси неба.

Площина обертання Землі навколо Сонця називається екліптикою. Вісь обертання Землі і екліптика складають кут, рівний 66,5°; тому сонячні промені протягом року в різних місцях перпендикулярні до поверхні Землі. Лише двічі на рік вони падають прямовисно над екватором.

У ці два дні Сонце протягом одного часу перебуває над горизонтом і за ним у всіх точках Землі, тобто тривалість ночі і дня, таким чином, однакова. Ці явища називаються весняним і осіннім рівноденнями.

Два дні в році, в кінці червня і грудня, сонячні промені перпендикулярно
падають на північній і південній широтах під кутом 23,5°. Сонце в ці дні перебуває над горизонтом найбільш тривалий час: в Північній півкулі в червні, а в Південній півкулі - в грудні. Ці широти, де у ці два дні полуденне Сонце стоїть в зеніті, називають тропіком Раку і тропіком Козерогу.

Після цих двох днів промені Сонця падають перпендикулярно на широтах нижче 23,5°. І, таким чином, Північний тропік (тропік Рака) і Південний тропік (тропік Козерога) означають поворот у видимому річному русі Сонця, як би "розвертаючи" його в бік екватора. У назві широт "тропік" з грецької означає "поворот". Дні розвороту в русі Сонця називають літнім і зимовим сонцестояннями.

З вищенаведеного можна встановити, що між датами весняного та осіннього рівнодення полуденне Сонце в Північній півкулі піднімається вище, ніж у Південній. Кут падіння сонячних променів більший в Північній півкулі, тому і передана ними енергія більша. Цей період в Північній півкулі - літнє півріччя, а в Південній півкулі - зимове. Між осіннім і весняним рівноденнями ситуація змінюється на протилежну.

Межа дня і ночі в період літнього сонцестояння становить, з віссю обертання Землі, кут рівний 23,5°. Внаслідок, ця межа не торкається широти, розташованої вище 66,5°. А широти 66,5° мають окремі назви: Північний і Південний полярні кола.

У Північній півкулі в момент літнього сонцестояння на широтах вище 66,5° протягом 24 годин абсолютно ясно, а в Південній півкулі стоять сутінки. У зимове сонцестояння бачимо дзеркальну картину червневого стану.

За винятком цих двох днів, з плином часу кут між віссю обертання і межею день-ніч, рівний 23,5°, поступово зменшується. Це означає, що все меншою стає територія, де стоять 24-годинні день і ніч.

І, нарешті, межа день-ніч в весняне та осіннє рівнодення виявиться якраз біля полюсів. В той момент тривалість днів і ночей у всіх точках Землі стає однаковою.

У зоні між двома полярними колами дні та ночі змінюються закономірно, проте їх тривалість змінюється. Тривалість днів залежить від географічної широти та позиції Сонце-Земля, тобто в залежності від дати.

Межа день-ніч ділить екватор навпіл, тому тривалість днів і ночей там постійна: по 12 годин.

Небесна сфера

Кут падіння сонячних променів

  • весна
  • літо
  • осінь
  • зима
  • весняне рівнодення - Сонце в цей день протягом однакового часу перебуває над горизонтом і за ним, тобто тривалості дня і ночі рівні. Дата: 20 або 21 березня.
  • літнє сонцестояння - Сонце в Північній півкулі в цей день знаходиться над горизонтом протягом найбільшого часу. У видимому річному русі Сонця настає "поворот": воно "прямує" на південь. Дата: 20, 21 або 22 червня.
  • осіннє рівнодення - Сонце в цей день протягом однакового часу перебуває над горизонтом і за ним, тобто тривалість дня і ночі рівні. Дата: 22 або 23 вересня.
  • зимове сонцестояння - Сонце в Північній півкулі в цей день знаходиться над горизонтом протягом найбільшого часу. У видимому річному русі Сонця настає "поворот": воно "прямує" на північ. Дата: 21 або 22 грудня.
  • зміна пір року

Рух Сонця на головних широтах Землі

  • Північне полярне коло - Одна з головних широт: північна паралель 66,5°. На північ від цієї широти не менше одного дня в році Сонці не сходить і не заходить.
  • Тропік Раку - Одна з головних широт: північна паралель 23,5°. Найпівнічніша широта, де кут падіння сонячних променів може досягати 90° (один раз на рік, під час літнього сонцестояння: 20, 21 або 22 червня).
  • Екватор - Початкова широта: 0°.
  • Тропік Козерогу - Одна з головних широт: південна паралель, що лежить на 23,5° на південь від Екватора. Найпівденніша широта, де кут падіння сонячних променів може досягати 90° (один раз на рік, під час зимового сонцестояння: 21 або 22 грудня).
  • Південне полярне коло - Одна з головних широт: південна паралель 66,5°. Південніше цієї широти не менше одного дня в році Сонці не сходить і не заходить.
  • Пн
  • Пд
  • Сх
  • Зх
  • Північна півкуля
  • Південна півкуля

Гра

Анімація

  • весняне/осіннє рівнодення
  • літнє сонцестояння
  • зимове сонцестояння
  • Північне полярне коло
  • Південне полярне коло
  • Тропік Козерогу
  • Екватор
  • Тропік Рака
  • весняне рівнодення

Озвучування

Небесні тіла, що знаходяться над нами, серед них і Сонце, здійснюють видимий добовий рух. Це явище пояснюється тим, що Земля обертається навколо своєї осі в напрямку з заходу на схід. В результаті, спостерігач на Землі бачить Сонце, яке ніби рухається у зворотному напрямку - зі сходу на захід. Сонце описує уявне замкнене коло по небесній сфері, тобто по небосхилу, який здається нам куполом.

Для орієнтування по небесній сфері необхідно знати, що означає слово "горизонт". У розмовній мові ним позначають кордон неба з земною поверхнею, тобто перетин небесної сфери площиною, дотичною до поверхні Землі.

Напрямок вгору, перпендикулярний до цієї площини, або ж точка на небі безпосередньо над головою спостерігача називається зенітом. Якщо вісь обертання Землі паралельно перенести до місця спостерігача, то точки перетину її з небесною сферою позначать Північний і Південний полюси неба.

Площина обертання Землі навколо Сонця називається екліптикою. Вісь обертання Землі і екліптика складають кут, рівний 66,5°; тому сонячні промені протягом року в різних місцях перпендикулярні до поверхні Землі. Лише двічі на рік вони падають прямовисно над екватором.

У ці два дні Сонце протягом одного часу перебуває над горизонтом і за ним у всіх точках Землі, тобто тривалість ночі і дня, таким чином, однакова. Ці явища називаються весняним і осіннім рівноденнями.

Два дні в році, в кінці червня і грудня, сонячні промені перпендикулярно
падають на північній і південній широтах під кутом 23,5°. Сонце в ці дні перебуває над горизонтом найбільш тривалий час: в Північній півкулі в червні, а в Південній півкулі - в грудні. Ці широти, де у ці два дні полуденне Сонце стоїть в зеніті, називають тропіком Раку і тропіком Козерогу.

Після цих двох днів промені Сонця падають перпендикулярно на широтах нижче 23,5°. І, таким чином, Північний тропік (тропік Рака) і Південний тропік (тропік Козерога) означають поворот у видимому річному русі Сонця, як би "розвертаючи" його в бік екватора. У назві широт "тропік" з грецької означає "поворот". Дні розвороту в русі Сонця називають літнім і зимовим сонцестояннями.

З вищенаведеного можна встановити, що між датами весняного та осіннього рівнодення полуденне Сонце в Північній півкулі піднімається вище, ніж у Південній. Кут падіння сонячних променів більший в Північній півкулі, тому і передана ними енергія більша. Цей період в Північній півкулі - літнє півріччя, а в Південній півкулі - зимове. Між осіннім і весняним рівноденнями ситуація змінюється на протилежну.

Межа дня і ночі в період літнього сонцестояння становить, з віссю обертання Землі, кут рівний 23,5°. Внаслідок, ця межа не торкається широти, розташованої вище 66,5°. А широти 66,5° мають окремі назви: Північний і Південний полярні кола.

У Північній півкулі в момент літнього сонцестояння на широтах вище 66,5° протягом 24 годин абсолютно ясно, а в Південній півкулі стоять сутінки. У зимове сонцестояння бачимо дзеркальну картину червневого стану.

За винятком цих двох днів, з плином часу кут між віссю обертання і межею день-ніч, рівний 23,5°, поступово зменшується. Це означає, що все меншою стає територія, де стоять 24-годинні день і ніч.

І, нарешті, межа день-ніч в весняне і осіннє рівнодення виявиться якраз біля полюсів. В той момент тривалість днів і ночей у всіх точках Землі стає однаковою.

У зоні між двома полярними колами дні і ночі змінюються закономірно, проте їх тривалість змінюється. Тривалість днів залежить від географічної широти і позиції Сонце-Земля, тобто в залежності від дати.

Межа день-ніч ділить екватор навпіл, тому тривалість днів і ночей там постійна: по 12 годин.

Пов'язані об'єкти

Зональність земної кулі

На нашій планеті спостерігається географічна, кліматична і пов'язана з ними природна зональність.

Зміна пір року (середній рівень)

Через нахил осі Землі кут падіння сонячних променів впродовж року змінюється.

Розміри планет

Внутрішні планети Сонячної системи планет - земна група, а зовнішні планети - газові гіганти.

Географічна система координат

Географічна система координат дозволяє чітко визначити розміщення будь-якої точки на Землі.

Сонце

Діаметр Сонця більший ніж діаметр Землі приблизно у 109 разів і більшу частину його маси складає водень.

Земля

Земля — третя від Сонця планета Сонячної системи та єдина планета, на якій відоме життя.

Сонячне затемнення

Коли Сонце, Земля і Місяць розташовані на прямій лінії, Місяць може частково або повністю перекривати диск Сонця.

Парниковий ефект

Діяльність людини збільшує парниковий ефект і призводить до глобального потепління.

Часові пояси

Земля поділена на 24 часові пояси. Стандартний час - це час, який використовується в часових поясах.

Вимірювання часу

Перші календарі та прилади для вимірювання часу використовувались стародавніми східними цивілізаціями.

Традиційний спосіб життя ескімосів

Іглу - характерне житло ескімосів, що живуть в арктичній зоні.

Висотна поясність

У гірських районах клімат, тваринний і рослинний світ міняються залежно від висоти над рівнем моря.

Навігаційні прилади минулого

Задля покращення морської навігації, протягом століть, винайшли багато геніальних приладів.

Сонячна система, oрбіти планет

Навколо Сонця по еліптичним орбітам обертаються 8 планет.

Added to your cart.